Сьогодні ведуться гарячі суперечки з приводу того, що немає
гідних письменників, які б увійшли в класику літератури. Але, тим не менш, є
книги, які здатні викликати у читачів захоплення. Десять талановитих сучасних
письменників зуміли увійти в список кращих і своїми творіннями вони і
представили першу декаду нового століття в літературі.
Початок ХХI століття ознаменувався тим,
що на перший план вийшли модифіковані історичні романи, родзинкою яких стало
унікальний виклад «голої правди» без будь-яких прикрас. Візитною карткою
кожного сучасного письменника стало зображення краху всіх стереотипів, які
формувалися цілими поколіннями століттями. На ділі це прекрасно
продемонстрували угорець Петер Естергазі, автор досить помітного історичного
роману «Небесна гармонія», опублікованого в 2000 році.
Далі список продовжує
британсько-ямайська письменниця Зеді Сміт, дебютний роман якої «Білі зуби»
(2000) вражається не тільки зображенням історичних подій Другої світової війни,
а й пророкуванням, що нас чекає в найближчому майбутньому.
Німецький письменник, визнаний лише
після смерті, В.Г.Себальд в своєму останньому романі «Аустерліц» (2001)
торкнувся теми Голокосту.
Своїм невимушеним стилем французький
письменник Мішель Уельбек увійшов в десятку першої декади ХХІ століття саме
завдяки роману «Платформа», де з усією своєю нечутливістю і точністю описав
зовнішність західних жителів.
Орхан Памук, Філіп Рот і Еліс Манро своїми творчими напрацюваннями «Стамбул: Місто спогадів» (2003), «Змова проти Америки» (2003) і «Притулок» (2004) також залишили помітний слід в світі літератури.
Орхан Памук, Філіп Рот і Еліс Манро своїми творчими напрацюваннями «Стамбул: Місто спогадів» (2003), «Змова проти Америки» (2003) і «Притулок» (2004) також залишили помітний слід в світі літератури.
«Резюмують» десятку такі письменники як
швед Стіг Ларсон, творець культової детективної епопеї про дівчину Лізбет
Саландер «Міленіум» (2005-07), а також Джонатан Літелл своїм епатажним романом
«Les Bienveillantes» і Дж.М.Кутзее «Літо. Сцени з провінційного життя III
“(2009).
Сьогодні ведуться гарячі суперечки з приводу того, що немає
гідних письменників, які б увійшли в класику літератури. Але, тим не менш, є
книги, які здатні викликати у читачів захоплення. Десять талановитих сучасних
письменників зуміли увійти в список кращих і своїми творіннями вони і
представили першу декаду нового століття в літературі.
Початок ХХI століття ознаменувався тим,
що на перший план вийшли модифіковані історичні романи, родзинкою яких стало
унікальний виклад «голої правди» без будь-яких прикрас. Візитною карткою
кожного сучасного письменника стало зображення краху всіх стереотипів, які
формувалися цілими поколіннями століттями. На ділі це прекрасно
продемонстрували угорець Петер Естергазі, автор досить помітного історичного
роману «Небесна гармонія», опублікованого в 2000 році.
Далі список продовжує
британсько-ямайська письменниця Зеді Сміт, дебютний роман якої «Білі зуби»
(2000) вражається не тільки зображенням історичних подій Другої світової війни,
а й пророкуванням, що нас чекає в найближчому майбутньому.
Німецький письменник, визнаний лише
після смерті, В.Г.Себальд в своєму останньому романі «Аустерліц» (2001)
торкнувся теми Голокосту.
Своїм невимушеним стилем французький
письменник Мішель Уельбек увійшов в десятку першої декади ХХІ століття саме
завдяки роману «Платформа», де з усією своєю нечутливістю і точністю описав
зовнішність західних жителів.
Орхан Памук, Філіп Рот і Еліс Манро своїми творчими напрацюваннями «Стамбул: Місто спогадів» (2003), «Змова проти Америки» (2003) і «Притулок» (2004) також залишили помітний слід в світі літератури.
Орхан Памук, Філіп Рот і Еліс Манро своїми творчими напрацюваннями «Стамбул: Місто спогадів» (2003), «Змова проти Америки» (2003) і «Притулок» (2004) також залишили помітний слід в світі літератури.
«Резюмують» десятку такі письменники як
швед Стіг Ларсон, творець культової детективної епопеї про дівчину Лізбет
Саландер «Міленіум» (2005-07), а також Джонатан Літелл своїм епатажним романом
«Les Bienveillantes» і Дж.М.Кутзее «Літо. Сцени з провінційного життя III
“(2009).
Кращі книги для дітей:
Микола Носов «Пригоди Незнайка та його друзів», «Незнайко в Сонячному місті»,
«Незнайко на Місяці»
Краща відповідь на непросте для батьків запитання «що читати
дітям?» – Рубрика «Кращі книги для дітей» на нашому сайті. Ми продовжуємо
популярну серію публікацій!
Трилогія про пригоди Незнайки була
написана в 1953-65 роках минулого століття. Так вже вийшло, що кожна з книг
була розрахована на більш дорослого читача, ніж попередня. Перша, «Пригоди
Незнайка та його друзів», описує ідилічне життя-буття коротунів в Квітковому
місті. Це дійсно ідилія, або краще сказати, утопія – дитячі проблеми і їх
прості рішення. Книга хороша «від двох до п’яти», коли в саме припадають
ілюстрації питань, чи можна хлопчикам дружити з дівчатками, або що таке вірші,
або чому не можна брехати. Та безліч їх, таких простих для дорослих, але таких
неочевидних для дітей проблем і питань – на кожен з яких книга Носова дає чітку
і виразну відповідь.
Друга частина, «Незнайко в Сонячному
місті», вже розрахована на дитину дорослішу. Глави довші, питання складніші:
наприклад, чому буває погано бездумних наслідків, або від чого навіть хороші,
але безвідповідальні люди доставляють іншим людям так багато проблем. Незнайка
з подругою Кнопочкою і приятелем Строкатим потрапляють в Сонячне місто –
ідеальний прообраз комуністичного майбутнього, де все безкоштовно, праця в
задоволення, а технічні новинки приголомшують незвичного глядача. Цей візит,
немов камінь, кинутий у воду, починає впливати на всіх інших коротунів, і
нарешті вже треба вплив доброго чарівника, щоб все поправити. Втім, все закінчується
добре.
Остання частина трилогії буде цікава вже
підрослим дітям, від десяти до чотирнадцяти років, а то і старше. Багато
дорослих читачі зізнавалися, що книга «Незнайко на Місяці» своїми деталями дуже
неприємно втілилася для них в реальність: те, що виглядало частиною веселих
пригод казкового чоловічка, раптово в 90-х роках прийшло в життя тільки що не
буквально. Це було вже зовсім не так весело. … Цього разу Носов описує не
патріархально-буколічне Квіткове місто, і не прогресивно-світле Сонячне місто:
Незнайка з друзями потрапляє на Місяць, де місцеві мешканці, такі ж коротуни,
побудували свого роду капіталізм. У книзі пояснюються вже не прості максимуми
життя; скоріше наочно ілюструється, до чого призводить формула
«товар-гроші-товар», і у що вона вироджується, якщо це нічим не обмежувати.
Чому в суспільстві виникають організації, спрямовані тільки на обман інших
людей. Чому в такому суспільстві є жебраки … І багато інших незручні запитання,
які підросла дитина задає батькам після зіткнення з неприємними сторонами
життя.
Незнайко – це один з героїв нашого з
Вами дитинства, персонаж аж ніяк не завжди позитивний, але дуже симпатичний.
Познайомити дитину з пригодами цього коротуна буде дуже гарною ідеєю: Носов,
автор багатьох інших книг для дітей, писав грамотно, цікаво і не без
другого-третього смислового шару. Книги про Незнайку допоможуть Вашій дитині
сформувати для себе ту картину світу, яка сильно допоможе йому вирости людиною.
Мабуть, коротун Незнайко такий же архетип дитинства, як Карлсон, Вінні-Пух,
Пеппі Довгапанчоха і Аліса Селезньова.
Навіщо потрібно читати
книги?
1. У книгах найкраще
систематизована інформація.
Звичайно ми
розпочнемо саме з цього пункту. Книга дозволяє краще інших джерел інформації
(зокрема, Інтернету) систематизувати нову інформацію. Це дуже важливо як ви
вже, сподіваємося, зрозуміли. Раз життя – це суцільна система, то навіщо тоді
суперечити природі, і йти їй наперекір. Фрагментарні знання – це звичайно в
якихось моментах і добре, проте тільки системність інформації дозволяє
користуватися цими знаннями протягом всього свого життя, а не тільки в одному
конкретному випадку (просто в іншому випадку, ви забудете те, що знали в першій
ситуації – знову ж таки – фрагментарність наявності).
2.
Книги дозволяють вам глибоко вивчити те, що вас цікавить.
До речі, щодо
роботи під час навчання. Коли людина працює, то, як це буває в більшості
випадків, вона вважає, що вона вже досить знає, щоб можна було з зневагою ставитися
до навчання. Однак, така людина глибоко помиляється. Вся справа в тому, що,
швидше за все, ця людина отримав лише «айсбергові» знання, тобто знання, які
лежать на поверхні.
Приклад. Якщо
будеш працювати, будуть гроші. Якщо будеш працювати багато, буде ще більше
грошей і т.п. Однак така людина ніколи не ставив собі таке питання: А чому так
відбувається? Чому керівник мені буде платити чималу суму грошей? Якщо навіть і
задає людина подібне питання, то, швидше за все, відповідає на нього приблизно
так: тому що я багато працюю, ось він мені і платить багато. Логічно?
Безперечно! Однак така людина і не замислювався ні разу про те, в чому
справжній сенс грошей. Гроші – це всього лише ваша енергія. Адже так,
погодьтеся? Чим більше ви енергії ви витратите, тим більше грошей ви одержите.
Однак, той
чоловік, який володіє не тільки «айсберговими» знаннями, а й знає трохи нижче,
як йдуть справи («як влаштований айсберг»), то він розумно прикине: а навіщо
витрачати свої власні сили на те, що можуть зробити інші? Нехай ВОНИ більше
працюють, адже ВОНИ мені при такій роботі принесуть ще більше грошей, ніж при
розміреній праці. Господар справи завжди в шоколаді і всі це розуміють. Тільки
мало працівників розуміє, яким чином цей «шоколад» виходить.
Точніше,
розуміють, але неправильно. Сподіваємося, що ви тепер зрозуміли весь прихований
зміст (який, насправді, ніякої і не прихований для начитаної людини) грошового
збагачення. Читайте далі, далі буде ще цікавіше 
А поки
підсумуємо: Хочете в чомусь розбиратися як фахівець – читайте книги, написані
справжніми гуру своєї справи!
3.
У книгах менше ймовірність того, що інформація недостовірна.
Коли ви
відкриваєте книгу, написану людиною, яка є експертом в тій чи іншій області, то
ви відразу ж відчуваєте глибину думок цієї людини. Він справжній фахівець, який
«дихає» своєю професією. І як ви думаєте, чи буде він брехати і писати
недостовірну інформацію, піддаючи негативній критиці свою репутацію? Думаємо,
що навряд чи. Він дуже нею дорожить.
А як справи
йдуть в Інтернеті? Хто пише статті на сайтах? Ви знаєте цих людей? За рідкісним
винятком, імена авторів публікацій в Інтернеті мало про що говорять.
Відповідно, вони можуть писати про що завгодно, як завгодно і т.д. При всьому
цьому, що сайт є нібито спеціалізованим, скажімо з комп’ютерних технологій.
Так, ось, така реальність, з цим нічого не поробиш.
Тому, якщо
хочете отримати максимально коректну інформацію з того чи іншого питання, то
краще всього звернутися до книжкових видань, а не до Інтернет-джерел (хто його
там знає, хто пише статті на Вікіпедії?)
4.
У книгах є посилання на інші достовірні джерела.
Весь Інтернет
побудований на посиланнях, як вам відомо. Однак це не вигадка розробників
глобальної мережі, це давно перевірений спосіб взаємодії різних авторів, різних
робіт, різних книг. У цьому зв’язку, грунтуючись на затвердження з пунктом три,
ми робимо висновок, що автори (фахівці) завжди дають посилання своїм читачам на
інші перевірені книги, яким вони самі довіряють і які витримали критичний тиск
з боку громадськості та наукової спільноти.
Коротше кажучи,
в книгах, в більшій своїй частині, посилаються на найкращі роботи в тій чи
іншій галузі. Знову ж таки, якщо автор порадить вам почитати щось «ліве»
(скажімо, його про це попросили), то, якщо ви будете незадоволені, прочитаною
за його порадою, книгою, то такий фахівець «впаде в ваших очах». Знову ж,
репутація … якою автори книг дуже дорожать.
У зв’язку з цим
констатуємо наступне: хочете розширити знання з суміжних питань – вибирайте ті
книги, які радять автори інших книг.
5.
У книгах розповідається як влаштований цей світ.
Всі попередні
пункти описували як би переваги читання книг в порівнянні з іншими джерелами
інформації. Останні ж два пункти розкажуть вам про те, а що саме написано у
всіх книгах? У кожній книзі автор пише про щось своє, про свою область. Навіть,
якщо це художній твір, про все одно, автор пише про своє, про свої думки,
переживання, хвилювання і т.д.
Однак про що б
не писали різні автори, всі вони намагаються до вас донести своє бачення
світового порядку. Як у світі все влаштовано? Чому тут все відбувається так, а
не інакше? Де грань між добром і злом? Автори намагаються відповісти на ці та
інші питання у своїх творах. Ось чому студенту та школяру слід читати книги.
Адже молода людина або дівчина ще поки не знає всіх примх життя. А їх,
насправді, безліч.
Але, як всі
пам’ятають із уроків фізики, на всяку дію є … Зрозуміло що. І кожен автор
намагається допомогти вам вирішити вашу проблему в рамках своєї компетенції.
Логічно тоді припустити, що чим більше заздалегідь ви дізнаєтеся «ключів»
рішення майбутніх життєвих проблем, тим легше вам буде жити у дорослому житті.
Ну, правда, це ж логічно, чи не так?
Тому, книги слід
читати ще й тому, що вони дають конкретні відповіді на найрізноманітніші
життєві проблеми. Хто попереджений і навчений, як протистояти проблемам в
молодому віці, той не те, що озброєний, той непереможний!
6.
Книги допомагають піти від гнітючої реальності.
Якщо ви зараз
живете не так, як вам би хотілося, якщо на вас тисне зовнішнє оточення, яке, в
даний момент, дуже важко змінити, то вам допоможе захиститися від гнітючої
обстановки читання книг. Як? Яким чином? Пояснюємо: у книгах, в більшості випадків,
розповідається про якийсь «ідеал», який в реальному житті недосяжний. Особливо
серед недолугих людей, які тебе оточують в дану хвилину Тому,
якщо ви хочете наперекір долі піти у світ ідеалів, і поступово ставати все
кращими і кращими, то книга вам вірний помічник!
Тому,
якщо ви хочете наперекір долі піти у світ ідеалів, і поступово ставати все
кращими і кращими, то книга вам вірний помічник!
Вибір
книг для підлітків
Читання книг є дуже важливим
для дітей будь-якого віку, так як воно дає можливість розвивати швидкість
читання, дізнаватися багато нової та цікавої інформації, запам’ятовувати
правила написання слів, розвивати уяву і логічне мислення і т.д. Вважається, що
велику увагу слід приділяти тільки літературі для дітей, так як вони самі ще не
в змозі знайти цікаві книги. Крім того, сьогодні на ринку існує чимало
неякісної дитячої літератури і тому батьки повинні ретельно перевіряти все, що
потрапляє в руки до малят.
Незважаючи на те, що старші школярі вже
можуть самостійно визначити свої переваги, батькам слід не менш ретельно
вибирати літературу і для них. Світ книги може відкрити підлітку інші всесвіти
і дати їжу для роздумів, збагатити його духовно. У той же час неякісна
література здатна зіпсувати естетичний смак і дати багато непотрібної
інформації, яка зробить негативний вплив на ще не сформовану психіку підлітка.
Вибираючи книги для підлітка, необхідно
звертати увагу на кілька моментів. Найголовніше – це відповідність видання віку
дитини. Враховуючи особливості підліткового віку і швидкість розвитку дітей,
навіть кілька років різниці відчуваються дуже явно. І тому книга, призначена
для десятирічних дітей, буде вже нецікава п’ятнадцятирічному школяреві. У той
же час книга для старших школярів шістнадцяти-сімнадцяти років може принести
шкоду десятирічній дитині, давши багато відомостей, які знати йому ще рано.
Тому слід уважно читати анотації, відгуки читачів і намагатися вибирати
літературу, адекватну віку підлітка.
Перед покупкою слід переглянути і сам
текст книги. Текст повинен бути написаний літературною мовою, неприпустимо
використання сленгу і матюків. Незважаючи на те, що такі прийоми дозволяють
автору більш повно передати атмосферу і час, де розгортаються події, книги з
нелітературних виразами слід залишити дорослим, які зможуть зрозуміти, для чого
була використана ненормативна лексика. Підлітки можуть сприйняти стиль
поведінки і манеру розмови головного героя як модель для наслідування (навіть
несвідомого), що навряд чи принесе користь.
Література для підлітків повинна бути
якісною. Незалежно від того, оповідання чи твір про інші світи і фантастичних
подіях або ж розповідає про хлопців з сусіднього двору, він повинен виховувати
певні цінності, давати дитині орієнтири, формувати світогляд.
Підлітки є дуже сприйнятливими практично
до всього, що їх оточує, що можна побачити на прикладі того, з яким завидною
завзятістю вони копіюють поведінку своїх друзів, героїв фільмів і коміксів.
Тому неякісна література може зробити негативний вплив на розвиток дитини,
направити його на помилкові думки і скорегувати неправильну картину світу, чого
допустити батьки не повинні. Саме тому бажано надавати підлітку класичну
літературу, якісні книги сучасних авторів, з якими попередньо вже ознайомилися
самі батьки.
22 квітня в історії
книжкового світу
В цей день народилися:
1707 рік – Генрі Філдінг (Henry
Fielding), англійський письменник.
1722 рік – Джозеф Уортон (Joseph Warton)
(пом. 1800), англійський критик і поет.
1724 рік – Іммануїл Кант (Immanuel Kant), німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії.
1724 рік – Іммануїл Кант (Immanuel Kant), німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії.
1766 рік – Анна Луїза Жермена де Сталь
(Anna-Louise-Germaine de Staël), французька письменниця.
1819 рік – Фрідріх Боденштедт (Friedrich
Martin von Bodenstedt) (пом. 1892), перекладач, німецький письменник, вніс
значний внесок в знайомство німецького читача, зокрема, з російською
літературою.
1889 рік – Людвіг Ренн (пом. 1979)
(справжнє ім’я Арнольд Фрідріх Вейт фон Гользенау) (Ludwig Renn – Arnold
Friedrich Vieth von Golßenau), противник нацизму, німецький письменник.
1899 рік – Володимир Володимирович
Набоков, російський і американський письменник.
1907 рік – Іван Антонович Єфремов,
російський радянський письменник, фантаст, палеонтолог.
1909 рік – Вадим Михайлович Кожевніков
(пом. 1984), письменник («Щит і меч», «Зорі назустріч»,«Знайомтесь, Балуєв!”).
1920 рік – Валерій Петров (справжнє ім’я
Валерій Насім Меворах), болгарський драматург і поет.
В цей день померли:
1869 рік – Микола Федорович Щербина,
російський поет (нар. 1821).
1986 рік – Мірча Еліаде (Mircea Eliade),
історик релігій, румунський письменник і дослідник міфології.
Події дня:
1913 рік – у Петербурзі починається
випуск газети «Правда» – органу РСДРП.
1929 рік – відновлено видання
«Літературної газети».
1983 рік – німецький журнал «Шпігель»
почав публікацію щоденників Гітлера (пізніше з’ясувалося, що це була підробка).
Цікаві факти про книгу
та бібліотеку
Найбільшою книгою у світі є видана у
1976 році у Денвері, штат Колорадо, США, "Суперкнига”, розмір якої
становить 274 на 307 сантиметрів, а вага – 252кг 600г, яка налічує 300
сторінок.
Однією з найменших
книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар”, який створив мікромайстер
Микола Сядристий. Книга
складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати
сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита
павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці –
портрет поета та зображення хати, де він народився.Найбільше видання у світі –
це багатотомна збірка "Акти і публікації Британського парламенту 1800-1900
років”. Усі томи збірки важать разом 31 тонну. Для того, щоб їх прочитати,
потрібно понад 6 років.Перлиною слов’янської поліграфії вважається книжка
"Байки” І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за
поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.Однією з найбільших
старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній
бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на
110см.Стародавні люди писали на каменях, стінах печер за допомогою малюнків. Це
було піктографічне письмо. На стінах храму у Фівах вирізьблено найдавніший
літопис. Стіни ці є своєрідними сторінками книги, найбільшої у світі за своїми
розмірами – кам’яні аркуші її сягають до сорока метрів у ширину.У давнину існували
глиняні книги. У таких книгах писали загостреними паличками. Глину сушили,
загартовували у вогні. Такі книги були важкі і незручні у користуванні.У
стародавньому Єгипті книги писали на папірусі. Папірус – болотяна рослина зі
стеблом висотою 4-5 метрів. Стебла папірусу розрізали на тонкі смужки,
розкладали їх так, щоб край однієї смужки заходив на край другої. Краї
приклеювали. Другий шар тонких смужок накладали перпендикулярно до першого.
Накладені смужки пресували, просушували. Написану на папірусі книжку згортали в
сувій (найдовший сувій має понад 40 метрів довжини). До ХІV століття книги
писали на пергаменті (за назвою м.Пергам, де його вперше виготовили). Пергамент
виробляли зі шкіри молодих телят, ягнят, кіз.Писали на пергаменті чорнилом та різними
фарбами. Чорнило робили із сажі, відвару кори вільхи та дуба. Заголовки,
ініціали, великі букви виводили червоною фарбою. Використовували також охру –
світло-жовту фарбу, лазур, золото, срібло.Усі рукописні книги переплітали.
Палітурку виготовляли з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою, парчею, оксамитом
та атласом. Потому прикріплювали металеві бляхи, аби книжки довше зберігалися.
Зверху виготовляли срібні або золоті обкладки. Верхню кришку прикрашали
дорогоцінним камінням, перлами.Припускають, що першим почав відливати металеві
букви (з них складають слова, зі слів – рядки, з рядків - сторінки) німець
Йоганн Гуттенберг, який жив у місті Майнці в середині ХV століття.Нещодавно
стало відомо, що китаєць Бі Шен ще в ХІ столітті друкував книги з форм, складених
з окремих ієрогліфів.Перша друкована книга "Львівський апостол” в Україні
з’явилася у 1574 році. Її надрукував Іван Федоров, який випередив іноземних
майстрів, так як винайшов спосіб друкування тексту двома фарбами
одразу.Слов’янська писемність виникла у ІХ столітті. Було створено дві азбуки:
"глаголицю” ("глагол” - писати) та "кирилицю” (на честь її
автора Кирила).Перша бібліотека виникла майже 8000 років тому. Мешканці Давньої
Месопотамії писали на глиняних дощечках за допомогою тонкої палички, яка називалась
клин і спосіб письма називався клинопис. Дощечки випалювались, а найцінніші з
них вміщувались у спеціальні конверти з глини, щоб не псувалися. Археологи
знайшли тисячітаких дощечок, які зберігалися в палацах і були розсортовані в
залежності від їх тематики.Бібліотеки
Давнього Єгипту знаходились у храмах. Їх охороняли священники. Єгиптяни писали
на папірусі, який потім згортали в рулон навколо палиці з наконечником і
зберігали у скринях або на полицях.Найзнаменитіша була бібліотека в
Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися
понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і
описані в каталогах.Давні римляни першими здогадалися будувати публічні
бібліотеки. Юлій Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті
вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Рима
спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали
величезні колекції книг для себе. До четвертого століття в Римі існувало 28 публічних
бібліотек.На початку нашої ери бібліотеки стали невід’ємною частиною церков і
монастирів. Ченці читали і переписували книги і багато бібліотек підтримувалось
завдяки їх зусиллям.Наприкінці періоду середньовіччя, коли були побудовані
величні собори, люди почали будувати маленькі бібліотеки при соборах.
Університети також почали колекціонувати книги. Університети Парижа, Флоренції
славилися своїми колекціями "прикутих” книг. Книги було так важко робити,
що їх приковували до стін великими ланцюгами, щоб уникнути крадіжки.
З 1400 року
Університет в Оксфорді почав збирати бібліотеку. Нині його Бодлейнська
бібліотека – найбільша серед університетських бібліотек.* Публічні бібліотеки,
якими ми їх знаємо сьогодні, існують всього 100 років.
Перша бібліотека
на Русі була створена Ярославом Мудрим при Софійському соборі в XІ столітті.
Одна з найбільших
бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США, яка заснована у 1800
році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.
Найменша у світі
бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
Найбільша
бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського,
заснована в 1714 році.
БІБЛІОТЕЧНИЙ УРОК
для учнів 7 класу
Тема уроку: “Читати все не варто, читати потрібно лише те, що відповідає на запитання,
які вникають” (Л.М. Толстой).
(Як вибрати необхідну книгу.
Бібліографія і анотація до книги).
Мета уроку: повідомити учням про вихідні дані книги; вчити орієнтуватися в бібліотеці;
розвивати вміння вибирати необхідну книгу; виховувати любов до читання.
Методичні рекомендації до уроку.
Навчити учнів орієнтуватися у книжковому
світі; вміти вибирати необхідну і цікаву книгу – це, мабуть, одне з перших
завдань, що стоять і перед працівником бібліотеки, і перед
учителем-словесником.
Важливо повідомити учням, що всередині
книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках – і шмуцтитул, і
фронтиспіс. На титулі (титульній сторінці) вміщують назву книги, прізвище
автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання, вказують для кого
Овна призначена. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу
друкують анотацію – короткий зміст книги.
Шмуцтитул – це окремий аркуш у книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул
розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини).
Фронтиспіс – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він
відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це
можу бути також і портрет автора або головного героя твору.
Є в книзі й вихідні дані. Це
паспорт книги. Тут можна знайти ім'я та по батькові автора, його прізвище,
прізвища видатних працівників, які доклали рук і вміння до створення книги
(редактор, художній редактор, технічний редактор, коректор, відповідальний за
випуск). Тут знайдемо, коли книжку здано до набору в друкарю, коректор,
відповідальний за випуск). Тут знайдемо, коли книжку здано до набору в друкарню
і коли її почали друкувати, який її форма, тираж та ціна, а також – адреса
поліграфічного підприємства, де виготовляли книгу.
Анотація до книги, зазвичай, розміщується на звороті титула і слугує для
попереднього ознайомлення читачів зі змістом книги. Іноді в анотації містяться
елементи оцінки книги і короткі відомості про автора. Таким чином, анотація –
це один із важливіших компонентів довідникового апарату книги.
Часто наприкінці книги можна знайти бібліографію.
Це список книжок та статей на тему, о розглядається, або покажчик використаної
літератури. За літературою, вказаною у бібліографії, можна більш докладно
розглянути питання, що цікавлять читачів.
Така інформація допоможе зорієнтуватися
школярам у виборі літератури.
Вивчаємо
творчість українських письменників.
Літературні
вікторини.
Важливе місце в навчально-виховній
роботі належить літературним вікторинам. Назва «вікторина» походить від
латинського «вікторія» - перемога. Тому вікторину називають ще грою в переможців.
У ній змагаються за те, щоб швидше і повніше відповісти на поставлені
запитання.
Вікторини мають велике виховне й
пізнавальне значення. Вони розширюють і поглиблюють здобуті на уроці знання
учнів, виховують у них допитливість, інтерес і любов до книги. Крім того,
вікторини підвищують загальну культуру учнів, розвивають їх пам'ять і мову,
збуджують почуття й думки, сприяють розвитку логічного мислення.
Для вікторин використовують запитання,
що перевіряють знання сюжету й тексту художніх творів, або стосуються
біографії, творчого шляху письменника, поведінки, мови, характеру літературних
героїв. Необхідною умовою кожної вікторини є наявність у ній крилатих фраз і
влучних висловів як персонажів, так і
самого автора.
При складанні вікторини слід ураховувати не тільки
індивідуальні особливості дітей, а й те, наскільки глибоко учні засвоїли тему,
на яку проводиться вікторина, ступінь складності запитань, їх дохідливість,
пізнавальну цінність. Бажано застосовувати вікторини під час актуалізації
опорних знань, під час повторення раніш вивченого, а також і при вивченні
нового матеріалу.
Види вікторин і форми їх проведення надзвичайно різноманітні.
Можна запропонувати учням картки з назвами творів з тим, щоб учні
обмінювались ними, доки не підберуть «пари», тобто прізвище письменника і
написаний ним твір. Можна також провести вікторину: «Хто автор цих віршів?»
Учитель зачитує уривки відомих учням творів, а вони, в свою чергу, вказують автора і назву твору, з
якого взято уривок.
Ці й подібні вікторини розраховані, головним чином, на виявлення
кмітливості учнів початкових класів та перевірку їх пам’яті.
Зміст вікторин і форми їх проведення в 5-8 класах поступово ускладнюються.
Крім запитань, спрямованих на розвиток пам’яті учнів, широко використовують
запитання, що потребують різного роду логічних операцій і міркувань,
зіставлень, узагальнень, збагачують знання учнів, розвивають мову, виховують
вміння стисло характеризувати літературних персонажів, вимагають включати у
відповідь вислови-цитати.
Цікаво проходять вікторини у формі
конкурсу-гри «Сторінками життя…», «Хто швидше», «Найуважніший»; літературних
диктантів, розгадуванні кросвордів, конкурсів «Інтелектуал», «Найкмітливіший»;
вікторин «Пізнай поезію…», «Життя і творчість…»; інтелектуальних розминок,
гейму «Хто з героїв» тощо.
У 9-11 класах навчальний матеріал з літератури ускладнюється. Учні
з’ясовують певні закономірності літературних явищ у їх соціально-історичній
обумовленості, ознайомлюються з життям і
діяльністю письменника в зв’язку з історичною епохою, текстуально вивчають
художні твори, одержують систематизовані знання з теорії літератури,
опрацьовують теми, присвячені окремим етапам розвитку літератури.
Відповідно до цього ускладнюються зміст і форми вікторин. Це конкурси юних
біографів, «Ерудит», гра «Що? Де? Коли?», інтелектуальна гра «Так» чи «Ні»,
бесіди за запитаннями, метод «Розминка», розгадування кросвордів,
бліцопитування «Одним словом», літературні диктанти тощо. Ті чи інші завдання
до вікторин учні із задоволенням сприймають у формі презентацій через
інтерактивну дошку.
Нижче подаю запитання для вікторин, які можна використати на уроці при узагальненні та систематизації
знань, а також в позакласній роботі.
Іван Петрович Котляревський.
І. Різні запитання.
1. Хто писав про
Котляревського:
«Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з небес сяє,
Тебе не забудуть!»?
(Т.Г.Шевченко у вірші «На вічну пам'ять Котляревському»)
2. Який твір
Котляревського ще в рукописі набув великої популярності серед читачів і двічі
був надрукований без відома автора?
(Поема «Енеїда»)
3. Хто з українських
композиторів створив оперу за мотивами «Енеїди»? (М.В.Лисенко створив оперу
«Енеїда»)
4. У якому творі
Котляревський говорить:
«Мужича кривда є колюча,
А панська на всі
боки гнуча»?
(У поемі «Енеїда»)
5. Хто з богів,
одержавши хабара, зібрав підвладних йому вітрів і «звелів поганій буть
погоді»? (Бог моря Нептун)
6. Якою піснею
починається п’єса «Наталка Полтавка»? Хто її співає?
(П’єса починається
піснею «Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться». Її співає Наталка)
7. А чим
закінчується п’єса? (Піснею Наталки «Ой, я дівчина Полтавка»)
8. Яка героїня
«Наталки Полтавки» має прізвище, складова частина якого – дієслово наказової
форми? (Горпина Терпелиха)
9. Яка пісня, що її
співає возний, є переробкою відомого сатиричного твору Г.С.Сковороди? (Возний
співає пісню «Всякому городу нрав і права»).
10. Назвіть
прізвища возного і виборного. (Прізвище
возного – Тетерваковський, виборного - Макогоненко).
11. Хто з героїв
п’єси «Наталка Полтавка» назвав Наталку полтавкою? (Микола, а потім і виборний
Макогоненко).
ІІ. Хто про кого
сказав (за п’єсою «Наталка
Полтавка»)?
1. «Золото – не
дівка! Окрім того, що красива, розумна,
моторна і до всякого діла дотепна, - яке у неї добре серце, як вона поважає
матір свою…» (Виборний про Наталку).
2. «От дівка, що і
на краю пропасті не тільки не здригнулась, но і другого піддержує» (Микола про
Наталку).
3. «Один собі живу
на світі, як билинка в полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без
приюту… Що робить – і сам не знаю»
(Так про себе
говорить Микола)
4. «Ти умієш
увернутись – теє-то як його – хитро, мудро, недорогим коштом.»
(Возний про
виборного)
5. «… так і
бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного
батька злупить» (Микола про возного).
Тарас Григорович Шевченко
І. Різні запитання.
1. Які твори і кому
присвятив Шевченко на згадку про день викупу з кріпацтва? (в пам'ять 22 квітня
1838 року Шевченко присвятив російському поету В.А.Жуковському поему
«Катерина», а В.І.Григоровичу, конференц-секретарю Академії художеств, що брав
участь у викупі поета, - поему «Гайдамаки»).
2. Як називається
перша збірка Шевченка і скільки творів ввійшло до неї? («Кобзар», 8 творів).
3. Яку поему
Шевченко написав під свіжими враженнями від першої подорожі на Україну?
(Сатиричну поему «Сон»).
4. Що було
справжньою причиною арешту та заслання Шевченка? (Приводом до арешту Шевченка
була його участь у Кирило-Мефодіївському товаристві. Справжньою причиною
заслання поета були його революційні твори і в першу чергу поета «Сон»,
знайдена у нього під час арешту).
5. Як назвав
Шевченко цикл віршів, написаний під час ув’язнення у Петропавловській фортеці?
(«В казематі»).
6. З яким видатним
російським актором, у минулому кріпаком, дружив Шевченко? (М.І.Щепкіним)
7. Які видатні художники і письменники брали участь у
викупі Шевченка?
( В.Жуковський,
К.Брюллов, О.Венеціанов, І.Сошенко, Є.Гребінка)
8. У якій галузі мистецтва, крім літератури, прославився
Шевченко? (у галузі живопису)
9. Назвіть поему Шевченка, присвячену декабристам.
(«Неофіти»)
10. Назвіть п’ять відомих пісень на слова Шевченка.
(«Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «Думи мої», «Садок вишневий
коло хати», «Заповіт»).
11. Який композитор написав музику до 83 творів Шевченка?
(М.В.Лисенко).
12. Яку українську народну пісню любив співати Шевченко?
(«Зоре моя вечірняя»).
13. Назвіть ліричний вірш Шевченка, в якому поет говорить
про свою творчу діяльність за три роки? («Три літа»).
14. В якому творі Шевченка героїнею є квітка і яка?
(Лілея у баладі «Лілея»).
15. У якій поезії Шевченко називає Миколу І «правди
гонителем жестоким»? («Юродивий»).
16. Які твори Шевченка мають однакові назви? (Вірші
«Сон»(«На панщині пшеницю жала»), поема «Сон» («У всякого своя доля»), поема
«Сон» («Гори мої високії»).
17. У якому творі Шевченка дійові особи – поет
Жуковський, художники Ширяєв, Брюллов, Венеціанов? (У повісті «Художник»).
ІІ. Хто з героїв і героїнь творів Шевченка…
1. «… людською кровію шинкує і рай у найми оддає»? (Папа
римський, поема «Єретик»).
2. «… перевтілюється в квітку лілею і розповідає квітці
королевий цвіт про свою матір, яка «… злого пана кляла, проклинала та й
умерла»? (Героїня балади «Лілея»),
3. … заздрячи красі своєї дочки, втопила її в ставку і
сама загинула разом з нею? (Мати, героїня
ранньої балади Шевченка «Утоплена»)
4. «… навіть з рогачами пішли в гайдамаки»? (Жінки, поема
«Гайдамаки»).
5. «… ховаючи свій сором від людей, підкинула дитину
заможним хуторянам, а сама, щоб бути коло сина, пішла до них у найми і тільки
перед смертю відкрила свою таємницю»?
(Ганна, героїня поеми «Наймичка»)
6. «… покинула серед шляху дитину, а сама втопилась»?
(Катерина, героїня однойменної поеми)
7. … у сні бачить часи, коли її син «уже не панський, а
на волі»? (Безіменна героїня вірша «Сон»)
8. «… німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть»? (
Кріпаки-селяни, вірш «І виріс я на чужині»).
Іван Семенович Нечуй-Левицький
І. Різні запитання.
1. Яка частина
прізвища Нечуя-Левицького є його літературним псевдонімом? (Нечуй).
2. Яка баба, йдучи
до Києва молитись, «заходила в декотрі двері хати, щоб попрощатись з тими
молодицями,з котрими вона лаялась; але як вона лаялася з усім селом, то їй
доводилось заходити мало не в кожний двір»? (Палажка Солов’їха, повість
«Кайдашева сім’я»).
3. Яку невістку
Кайдашиха «одразу почастувала «полином», а потім без кінця лаяла та глузувала з
неї?(Мелашку, дружину Лавріна, повість «Кайдашева сім’я»).
4. Хто про кого
казав: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а
як гляне, то од очей молоко кисне»?(Дружина Карпа Кайдаша Мотря про свою
свекруху).
5. Про кого в творі
«Кайдашева сім’я» селяни говорили, що це «чоловік гордий та жорстокий, з його
буде добрий посіпака»? (Про Карпа Кайдаша).
ІІ. Хто з героїв
повісті «Кайдашева сім’я»…:
1. Був дуже
богомільний, бо ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на
вечірню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і
постити? (Омелько Кайдаш).
2. … вважав, що вісь
біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю? (Омелько
Кайдаш).
3. … нагляда за
працею невістки, «наче осавула на панщині, а мама не бралась і за холодну
воду»? (Стара Кайдашиха).
4. … всі гроші, що
заробляв у пана та людей на возах, на плугах, на боронах, пропивав у шинку, заливаючи
горілкою «давнє панщане горе»? (Омелько Кайдаш).
5. «… був чоловік
гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»? (Карпо
Кайдаш).
6. … був дотепним,
життєрадісним парубком, а ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю?
(Лаврін Кайдаш).
7. «… була з
поетичною душею, з ласкавим серцем»? (Мелашка, дружина Лавріна Кайдаша).
Панас Мирний.
І. Різні запитання.
1. Яке слово є
складовою частиною псевдоніма ПанасаЯковича Рудченка і міста, де він народився?
(Мир-ний, Мир-город).
2. Назвіть перший
друкований твір Панаса Мирного (Оповідання «Лихий попутав»)
3. Хто, крім Панаса
Мирного ,брав участь у написанні роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?
(Роман писали два автори: Панас Мирний та його брат Іван Рудченко – псевдонім
Іван Білик).
4. Де вперше окремою
книжкою був надрукований цей роман? (УЖеневі, в 1880 році).
5. Ім’я якого героя
є назвою гризуна? (Пацюк, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
6. Який секретар,
ознайомившись з «прошенім про землю», заявив: «Як п’ятдесят рублів, то й діло
можна поправити»?(Судовий секретар Чижик, роман «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?»).
7. Який хлопець
змалку зазнав лиха, «виростав у голоді та в холоді, у злиднях та не достатках.
І все собі сам, як палець»?(Чіпка).
8. Кого вигнали зі
служби і зробили «ябедником » за те, що
він правду в очі панові говорив? (Пороха, роман «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?»).
ІІ. Хто з героїв і
героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»…
1…. дізнавшись від
бабусі, що бог всіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб
заробляє, - ось досі з роботи нема» ? (Чіпка в дитинстві).
2. «… повидовбував
очі з образа», щоб бог не бачив, як він хліб їстиме? (Чіпка).
3. … виявив
готовність «пустити півня» панові, якщо він забере в дворові діда Уласа?
(Підпасич Чіпка).
4. … мав прізвище
одного з героїв повісті Коцюбинського «Fata morgana»? (Максим Гудзь, батько
Галі).
5. … часто вживав
прислів’я «своя сорочка ближча до тіла»,
«дарованому коневі в зуби не дивляться», «як багатство, то й щастя»? (Грицько).
6. … намагалась
повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя з
ним, накладає на себе руки? (Галя, дружина Чіпки).
7. … дізнається про
страшенний злочин сина і , перемагаючи материнське почуття любові, йде до
волості, щоб заявити на нього? (Мотря, Чіпчина мати)
Іван Карпович Карпенко-Карий.
І.Різні запитання.
1. Який свій твір
Карпенко-Карий називав злою сатирою «на чоловічу любов до стяжання без жодної
іншої мети. Стяжання для стяжання»? (Комедію «Хазяїн»).
2. У якому господарстві
перед тим, як розрахуватись з наймитами,
погіршують їх харчування, щоб вони не витримали і повтікали, залишивши
зароблені гроші? (У господарстві мільйонера-глитая Пузиря).
3. Який мільйонер ,
не тямлячи себе від злості, погнався за гусьми, що скубли одну з двадцяти кіп
його пшениці? (Пузир).
4. Кого прозвали
«овечим генералом»? (Пузиря)
5. Який землевласник
жив за принципом: «Хазяйство або смерть»? (Пузир).
6. Хто з героїв
п’єси «Сто тисяч» мріє:
а) Добути фальшиві
гроші, щоб придбати землю своїх сусідів?
б) Знайти закопані
скарби й зажити, як живуть пани-аристократи? (а)- Калитка, б) шукач скарбів
Бонавентура).
7. Які ролі
виконував Карпенко-Карий у власних п’єсах? (Калитки - «Сто тисяч», Мартина
Борулі – «Мартин Боруля»).
8. Який батько, виряджаючи
сина на оглядини, радить йому удавати, «ніби приїхав на завод купувать свинку й
кнурця…»? (Герасим Никодимович Калитка, комедія «Сто тисяч»).
9. Кому сенат
відмовив у підтвердженні дворянських прав, бо його прізвище в старих документах
писалось через е, а у нових – через о? (Мартину Борулі).
10. Хто вимагає від
дочки й сина, щоб вони говорили не «по-мужичи: «мамо!», «тату!», а «як
дворянські діти» - «папаша», «мамаша»? (Мартин Боруля).
Іван Якович Франко.
І. Різні запитання.
1. Хто прищепив любов Івану Яковичу до народної пісні? (Мати)
2.
Пристрасті письменника. (Рибальство, рибництво, мандрівництво)
3. Народний псевдонім І. Франка. (Каменяр)
4. Творчість якого письменника
Іван Якович вивчив майже всю напам'ять? (Т. Шевченка)
5. Найулюбленіший герой творів І. Франка«. (Хлопчик Мирон)
6. Назва циклу казок для дітей
письменника. («Коли ще звірі вміли
говорити»)
7. Оповідання, яке для Івана
Яковича було найбільш «особистим». («У
кузні»)
8. Твір, в якому І.
Франко відтворив прекрасні карпатські краєвиди, чарівну природу, народ, славний
своєю героїчною історією.
(«Захар Беркут»)
9. Колір фарби, що був у діжці
(І. Франко, «Фарбований Ліс»). (Синій)
10. Хто з героїв твору І.
Франка «Захар Беркут» навчив тухольців робити метальні машини? (Мирослава)
11. Предмет, за допомогою
якого Мирослава мала можливість вільно пересуватися у ворожому таборі (І.
Франко, «Захар Беркут»).
(Перстень)
13. Якийц батько виявив готовність
пожертвувати життям найулюбленішого
сина, тільки б не випустити з руської землі живими її ворогів? (Захар Беркут з
повісті «Захар Беркут»).
14. Які поеми Франка названі іменами:
а) видатного українського письменника-полеміста
ХVІ-ХVІІст.; б) біблійного героя? (а) «Іван Вишенський», б) «Мойсей»).
15. У якій повісті Франка показано прекрасний образ
дівчини, що заради любові до народу зрікається свого батька? (У повісті «Захар
Беркут», Мирослава).
16. У якому творі Франко закликає:
«Не ридать, а добувати,
Хоч синам, а не собі,
Кращу долю в боротьбі»?
(у вірші «Гімн»)
ІІ. З яких творів Франка взято ці
рядки?
1. «Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і
свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог»
(вірш «Декадент»)
2. «Вічний революціонер —
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, —
Він живе, він ще не вмер»
(вірш «Гімн»).
3. «Та прийде час, і ти вогнистим видом
Засяєш у народів вольнім колі…
… І глянеш, як хазяїн домовитий
По своїй хаті і по своїм полі»
(поема «Мойсей»).
Леся Українка.
І. Різні запитання.
1. Назвіть справжнє ім’я, по
батькові і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач).
2. Хто писав про Лесю Українку
«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не
чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосильної
хворої дівчини»? (Іван Франко).
3. Назвіть першу надруковану
збірку поезій Лесі Українки. («На крилах пісень»).
4. Скільки років було Лесі
Українці, коли вперше були надруковані її твори? (13 років).
5. Який підручник, написаний
19-річною Лесею Українкою для її молодших сестер, був виданий після смерті
поетеси для школи? («Стародавня історія східних народів»).
6. Які іноземні мови знала Леся
Українка? (Німецьку, французьку, грецьку, латинську – у юнацькі роки оволоділа.
Пізніше вивчила англійську, італійську, польську, болгарську та іспанську
мови).
7. Хто була мати Лесі Українки?
(Ольга Петрівна Косач – українська письменниця, псевдонім – Олена Пчілка).
8. У якій поезії Леся Українка
згадує відомі слова Чацького з комедії Грибоєдова «Горе з розуму»? (У вірші
«Дим», «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий»).
ІІ. Хто з героїв драми-феєрії
«Лісова пісня»…
1. …не дав зрубати дуба, хоч за нього купці «давали гроші» немалі? (Дядько
Лев).
2. … чудовим співом ніжної сопілки
пробуджує від сну красуню дивну – Мавку? (Лукаш).
3. … не має волі «своїм життям до
себе дорівнятись»? (Лукаш).
4. … царівна лісова з багатою
душею і серцем, сповненим надії і любові? (Мавка).
5. … поранила серпом навмисне
руку, щоб не губить красу Русалки Польової? (Мавка).
6. … лукава, ніби видра і «хижа,
наче рись»? (Килина).
7. … для збільшення господарських
достатків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну? (Мати Лукаша).
8. … хоч водяного роду, проте
зрадливу і лукаву має вдачу? («Той, що греблі рве»).
9. «… в драговині цупкій привик
одвіка усе живе засмоктувати»? (Господар водяного царства - Водяник).
10. … прагне усе живе і вільне
внести в «твердиню тьми й спокою»? (Цар пітьми «Той, що греблі рве») .
ВІДКРИТИЙ ВИХОВНИЙ
ЗАХІД
Історична
вікторина
«Чи
знаєш ти історію українського козацтва?»
Мета: активувати і поглибити знання учнів про українське
козацтво та традиції часів Запорізької Січі; виховання поваги до історичної
спадщини рідного народу; формувати навички командної роботи.
Обладнання: проектор та мультимедійна
презентація, бланки для реєстрації відповідей, відео та аудіо файли
Учасники: ведучий 1(вчитель); ведучий 2
(учень); помічник; 4 команди учнів різних класів по 10 учасників.
Ведучий 1: Осіннє свято Покрови встановлено на честь Божої Матері. Історія виникнення
свята має глибоке коріння. Виникло воно ще в Х ст. у Візантії.
Саме 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, з
1990 р. відзначається свято запорозького козацтва. Бо запорозькі козаки.
особливо шанували Покрову. На Січі це свято було храмовим. Богородиця була
їхньою заступницею в далеких походах, під її покровом вони не боялися ні
розбурханої стихії, ні злих ворожих сил. Її зображення було вибите на хрестах,
які носили козаки. Священною для кожного козацького лицаря на Січі була
Покровська церква, від її порога січовики вирушали на захист рідної землі і з
подякою за порятунок поверталися до неї після походів.
Ведучий 2: Саме восени на Покрову козаки часто проводили загальновійськову Раду, де
переобирали кошового отамана і старшину. Першу церкву на честь Покрови
запорожці побудували в 1659 р. на Чортомлицькій Січі. За свідченням
Д.І.Яворницького, за час існування Січей було побудовано 13 церков Покрови
Богородиці. Крім того, Покрова уособлювала ще й материнство – святе поняття для
козаків.
Ведучий 1: Як писав Д.І. Яворницький: “… це свято для козаків мало подвійне значення,
під покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого огню, ні грізної
стихії, ні морської бурі; під Покровом Пріснодіви вони залишалися нежонатими, і
свято виконували головний девіз святого життя – захист православної віри”.
Ведучий 2: Після зруйнування Січі запорожці захопили з собою за Дунай і образ
Покрови.
І відзначивши це велике свято, ми вшануємо наше славне
козацтво, проведемо історичну вікторину
і дізнаємося, що ви пам’ятаєте про період Козаччини на Українських землях.
Отож, прошу команди приготуватися до змагань. Оберіть капітана
команди.
Ведучий 1. (Розказує правила) Наша вікторина складатиметься з трьох конкурсів. Конкурс 1: командам
пропонується ряд запитань. Кожній команді надається право відповіді (капітан
фіксує відповідь на бланку і передає помічнику). Команда має одну хвилину на
обговорення відповіді учасниками команди, фіксування цієї відповіді за розданих
бланках та передачі помічнику. Після того учасниками команд в порядку оголошується
правильна відповідь, яка підтверджується чи виправляється ведучим. За
результатами відповідей на всі запитання підраховуються бали команд.
Ведучий 2. Другий конкурс – «Конкурс капітанів».
Капітанам пропонується ряд запитань, на які вони мають дати відповідь
протягом обмеженого часу (до 1,5-х хв.). За кожну правильну відповідь
нараховується 1 бал. Порядок виступу капітанів визначається звичайним
жеребкуванням.
Ведучий 1. Третій конкурс – командний конкурс «Конкурс прислів’їв». Пропонується всім командам початок
прислів’я, учасники команди повинні його завершити. Право завершити має та
команда, яка швидше зголосилася дати відповідь. Якщо команда дає неправильну
відповідь, відповідає команда, яка наступна команда.
Питання для конкурсу 1
1. В історичній літературі за
часів Козаччини (у XV-XVIII ст.) цю державу називали - Висока Порта. Країна,
про яку йдеться, розташована між Чорним і Середземним морями,
омивається Егейським
морем, межує з Грузією,
Іраном, Іраком і Сирією, а також з Грецією і Болгарією. Сьогодні це
індустріально-аграрна країна.
Впродовж століть територія цієї країни (до 1923 імперії)
зазнавала змін, а за деяких періодів ця країна безпосередньо межувала з
Україною чи навіть володіла частиною українських земель.
Ця країна відігравала значну роль в історичному минулому
українського народу, в результаті
діяльності якої сформувалося українське козацтво, особливо запорозьке.
Після отримання Україною незалежності відносини з цією
державою розвивалися доволі інтенсивно. Активним був політичний діалог,
співробітництво в рамках міжнародних і регіональних організацій. Показовим у
цьому плані стало співробітництво в рамках Організації Чорноморського
економічного співробітництва. Сьогодні ця країна займає друге місце серед
імпортерів українських товарів.
Що це за країна?
2. Цей роман був написаний
протягом 1882-84 років видатним письменником центральної Європи. У ньому
відтворено складні польсько-українські взаємини часів Хмельницького.
Роман розпочинає історичну трилогію. Роман детально
описує повстання українських козаків під керівництвом Богдана Хмельницького
проти Речі Посполитої. Описано битву під Жовтими Водами, згадуються битви під
Корсуном і Пилявцями, які закінчилися перемогою повстанців. В романі детально
описана облога Збаража військом Хмельницького, а в епілозі - Битва під
Берестечком, яка завершилася нищівною поразкою і загибеллю в трясовині козачого
війська. У 1999 році цей роман було екранізовано.
Назвіть назву або автора цього роману.
3. Цей термін походить від
арабо-турецького слова, що в перекладі означає паливода, порушник спокою,
кочівник, розбійник і вживається в історичній літературі в двох значеннях.
1) на означення повстанського руху на Правобережній
Україні в середині та другій половині XVIII ст.
2) службовець українських військових формувань часів
Української національної революції 1917-20 рр.
Сьогодні цей терміном названо щорічний фестиваль бойового
звичаю, започаткованого у 2008 році, ним (але в множинній формі) назвав себе
український рок-гурт.
4.
Ще
при житті його ім’я було оповите міфами. Він був першим українським гетьманом, який незмінно
тримав гетьманську булаву протягом 8081
дня. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини,
стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та
культури.
Він є
найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22
музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур.
Походив з шляхетського роду. Навчався в
Києво-Могилянській колегії. Певний час жив і навчався в Варшаві, Парижі,
відвідав Німеччину та Італію, де слухав лекції в Падуанській академії.
Досконало володів кількома іноземними мовами та латиною. Писав вірші. Був
старшиною (ротмістром, генеральним осавулом, писарем) у війську гетьмана
П.Дорошенка.
На початку XVIII ст., в умовах Північної війни
(1700—1721), гетьман в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та
шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій
військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату
Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.
Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м.
Бендери(Молдова). Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).
Про кого йде мова?
5.
Музичний
твір, автор і походження якого не зясовані. Дійшов до наших часів завдяки
сліпому бандуристу з м.Ромен Євгену Адамцевичу (1903-1972.), який публічно
виконував його в другій половині 20 століття. Сучасного звучання набув після
обробки для оркестру народних інструментів, яку в 1969 році здійснив народний
артист України В.Гуцал. Вперше публічно прозвучав в цій обробці 12 квітня 1970
року, у виконанні Державного оркестру народних інструментів. Після гастрольної
поїздки оркестру до Москви, де українська громада палко вітала звучання цього
твору, цей твір наказом Москви був заборонений, як
“буржуазно-націоналістичний”. Відтоді і аж до кінця 80 виконання його зі сцени,
на радіо чи телебаченні було заборонено, всі записи на радіо та телебаченні
були знищені. На початку 90-х років цей твір став неофіційним гімном
національно-свідомої української громади, а згодом маршем Незалежної України.
Що це за твір?
6.
Каламар
- чорнильниця. За козацькими традиціями набував значення одного з козацьких
клейнодів. Каламар-клейнод завжди був похідним і становив собою виготовлений з
бронзи або срібла чорнильницю, із завуженою горловиною, спеціальною кришечкою,
а також із вушками, за які каламар підвязувався до пояса. Деякі кламарі були з’єднанні
із продовгуватим футляром для пер.
Яку посаду приймав
козак, якому передавався даний інструмент?
7.
Історія
цього міста простежується з XII ст. У переліку держав та народів, які володіли
ним, босморські правителі, римляни, Візантія, хазари, половці, генуезці. Турецькі
завойовники у 1475 році назвали його Кефе. За часів козаччини в цьому місці
розташовувався найбільший невольничий ринок, на якому татари продавали у
рабство бранців, у тому числі і козаків, захоплених під час нападів на Україну.
Козаки не раз здобували це місто, визволяючи своїх земляків.
Назвіть сучасну назву
цього українського міста.
8.
Українська
історична легенда змалювала цього козака визначним провідником української
козаччини другої половини XVI-го століття. Користуючись фольклорною традицією,
невідомий автор Історії Русів зачислив його до українських гетьманів. Господар
(Великий князь) Молдови. Походив з молдавського великокнязівського роду. За
часів гетьмана Ружинського був полковником запорізького козацтва. Брав участь у
морських походах козаків. Користувався великою популярністю серед українського
населення. Він у великій мірі поділився своєю владою з козаками в Молдавії. За
один місяць його господарювання козаки виявили багато організаційного
державницького хисту.
Згідно рішення Польського сейму у 1578 скараний поляками на міській Площі
Львова. Народний герой України і Молдови. Його діяння оспівані Т.Шевченком.
Похований у Каневі в монастирі. У Львові гетьману встановлений пам’ятник.
Назвіть цього гетьмана.
9.
Саме
тут вирішувалися найголовніші питання козацького буття, війни і миру. Цей захід
був органом козацького самоуправління в XVI-XVIII ст.. на Запорізькій Січі та в
Гетьманській Україні. Саме тоді обирали кошових отаманів, гурманів і козацьку
старшину. На Січі козаки виходили на січовий майдан під звуки литаврі. Січова
старшина на чолі з кошовим вишиковувалася півколом по один бік майдану. Кошові
зі своїми кошами – по другий. У такий спосіб утворювалося коло. Право на слово
мав кожен козак. Ухвалювалися рішення вигуками «згода» та киданням до гори
шапок. У сучасному Українському козацтві цей захід відроджено, як орган
козацького самоуправління.
Про який захід йдеться?
10.
Український
народний танець, який був надзвичайно поширений серед козаків. Запальний,
веселий, імпровізований, танець цей міг бути «парним», «трійним» - чоловік і
дві жінки»; і навіть сольним. Існували наступні різновиди цього танцю
(кубанський, терський і гуцульський). У наш час існує кілька концертних обробок
цього танцю. Його елементи українські, російські та польські композитори
використовують в операх та балетах.
Що це за танець?
11.
Специфічні
історичні умови і обставини життя запорожців вплинули на процес самоорганізації
козацтва, зумовили неповторний, оригінальний тип козацької державності.
Вся військова адміністрація –
отаман, військовий суддя, військовий писар, військовий осавул та інші, а також
органи місцевої влади
– паланкова та курінна старшина (за даними історика Д. Яворницького,
повний штат керівництва на Січі складав від 49 до 149 чоловік) були виборними;
Під час роботи Січових Рад
(збиралися вони тричі на рік), які були вищим законодавчим, адміністративним і
судовим органом Січі, всі козаки відкритим, способом висували кандидатури (як
правило, альтернативні), обговорювали їх і більшістю голосів обирали на ту чи
іншу посаду (аж до курінних отаманів та десятників включно);
Всі посадові особи на Січі
обиралися на один рік, а потім могли бути переобраними через процедуру виборів
на Раді, урядовець міг втратити посаду достроково, якщо не справився чи
порушував установлене звичаєве право.
Який політичний режим панував в устрої Січі?
12.
Уважно
прослухайте уривок з вірша Т.Шевченка «Сон (комедія)» і визначте, про яких
історичних осіб у ньому йдеться.
От я повертаюсь
— Аж кінь летить, копитами
Скелю розбиває!
А на коні сидить охляп,
у свиті — не свиті,
І без шапки. Якимось листком
Голова повита.
Кінь басує, от-от річку,
От… от… перескочить.
А він руку простягає,
Мов світ увесь хоче
Загарбати. Хто ж це такий?
От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Первому вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той первый, що розпинав
Нашу Україну,
А вторая доконала
Вдову сиротину.
13.
Відомий
французький новеліст, драматург, історик, етнограф,сенатор, найбільш відомими
твором якого є новела Кармен (на основі якої Жорж Бізе написав однойменну
оперу) прихильно ставився до України. Про це свідчать, зокрема, листи
письменника, а також його розвідки: нарис «Українські козаки та їхні останні
гетьмани» (1854), де йдеться про життя, звичаї та побут запорожців, їхню
боротьбу за визволення України, характеризується суспільно-політичний лад на
Запорізькій Січі, який автор кваліфікує як військову демократію; дослідження
«Богдан Хмельницький» (1863) з розгорнутою картиною буття українського народу в
середині XVII ст. Окремі моменти історії України та її козацтва розглянув у
праці «Епізод з російської історії. Лжедмитрій» (1853), а також у сюжетно
пов'язаній з нею п'єсі «Перші кроки авантюрника»(1852), де відтворив життя
Запорізької Січі.
Назвіть цього письменника.
14.
Цим
словом називали військовий підрозділ діючого Запорізького війська. В XVIII ст..
діюче Запорізьке військо вже не мало сотенного чи полкового поділу. Нижчою
організаційною одиницею був курінь, середньою – партія або (це слово). Такий
підрозділ міг мати від 20 до 2000 козаків. В залежності від чисельності
підрозділу, ним командував полковий писар чи осавул, або ж полковник чи
військовий старшина. Після виконання завдання, підрозділ розформовувався, а
козаки поверталися до своїх куренів чи адміністративних полків і сотень.
Даний термін і сьогодні використовується для означення групи людей, які
спільно беруть участь у змаганнях.
Назвіть цей термін
15.
Битва,
що відбулася під час російсько-української війни. Дізнавшись про укладання між
Україною і Польщею Гадяцького договору 1658 р., російський цар спорядив
стотисячну армію на чолі з князями Трубецьким, Ромодановським, Пожарським та
Львовим, яка навесні 1659 року розпочала масштабний наступ на Україну. Одначе
на шляху орди постало сотенне місто, гарнізон якого складали лише 5 тисяч
козаків Ніжинського та Чернігівського полків під командуванням ніжинського
полковника Гуляницького. Витримавши перший штурм росіян українські козаки впродовж
70 діб тримали оборону, відбиваючи штурм за штурмом, витримуючи облогу,
постійні обстріли і спроби росіян пробитися до фортеці через підкопи у валах.
Щоб зламати дух козаків, росіяни винищили родини козаків, які тримали облогу в
цьому місті, випалили їх садиби. Тільки через два місяці на допомогу почали
прибувати полки гетьмана І.Виговського підкріплені загонами кримських татар та
незначним загоном поляків.
Битві передував блискучий тактико-стратегічний план,
розроблений Виговським та його полковниками, який посіяв паніку серед росіян, і
російська армія відступила, а вже за певний час росіяни почали укріплювати
Москву, побоюючись, що розгромивши основні їх сили в Україні, козаки так само
потужно рушать на Москву. Однак здійснити це задум Виговському не вдалося,
завадили внутрішні чвари, завадила найстрашніша хвороба, яка до цих пір
роз’їдає громадянське суспільство України – москвофільство значної частини
козацтва.
Назвіть цю битву.
16.
Полковник
черкаський, перший полковник української Визвольної армії, народний герой, щодо
походження якого й до сьогодні ведуться суперечки. Командував Черкаський
полком. Прославився у битвами під Жовтими Водами та Корсунем. Після Корсунської
битви очолив окремий корпус, що самостійно діяв на Лівобережжі, а потім на Поділлі
та на Київщині. У листопаді 1648 у складі війська Б.Хмельницького здійснив
похід на Замостя (Польща). Прославився в битві за Львів. Під час облоги фортеці
Замостя захворів на чуму і незабаром помер. Він є героєм кількох романів,
зокрема сучасного письменника В.Кулаковського. У Львові йому споруджено
пам’ятник, в Тернополі його ім’ям названо вулицю.
Хто це?
17.
Держава,
що у 15-18 ст. існувала на території сучасної України на значній частині
Північного Причорномор’я та Приазов’я, а також на пониззі Кубані (Росія).
Незалежність цієї держави була проголошена Харджі-Гіреєм, та вже в 70-х роках
15 ст. держава стає васально залежною від Туреччини. Столицею держави було
місто Бахчисарай. Вся історія держави – це історія безлічі грабіжницьких
нападів його військ на українські, російські та польські землі. Лише за період
з 1450 по 1556 військо даної держави 86 разів здійснювало напади на українські
землі, грабуючи, випалюючи міста і села, захоплюючи в полон десятки тисяч
бранців, яких потім продавали на невольничих ринках. Відтак, майже вся історія
українського козацтва – це історія боротьби козаків з жителями цієї держави та
її покровителями.
Назвіть назву цієї держави
18.
Так
називали тих козаків, які були екстрасенсами; володіли основами магії та
чаклунства, вміли «заговорювати» рани, вводити в оману ворога й володіли
сильним гіпнозом. За легендами, ці козаки вміли передбачати час нападу ворога і
напрямок руху його сил, вони допомагали козакам перемагати. Серед найвидатніших
– Іван Сірко, якого татари називали «Урус-шайтаном». Вважалося, що після смерті
і його мощі, його рука, володіла таємничою силою, яка допомагала в найскрутніші
часи. Їх силу козаки вбачали у зв’язку з нечистою силою, отож подекуди ховали
таких козаків поза цвинтарем, без відспівування вбиваючи осиковий кілок в
груди.
Як називали таких козаків?
Відповіді на питання
|
1.
|
Туреччина
|
|
2.
|
Генрік Сенкевич
|
|
3.
|
Гайдамака
|
|
4.
|
Іван
Мазепа
|
|
5.
|
Запорізький марш
(козацький марш)
|
|
6.
|
Військового писаря
|
|
7.
|
Феодосія
|
|
8.
|
Іван
Підкова
|
|
9.
|
Козацька Рада
|
|
10.
|
Козачок
|
|
11.
|
Демократія
|
|
12.
|
Петро
І. Катерина II.
|
|
13.
|
Проспер
Меріме
|
|
14.
|
команда
|
|
15.
|
Конотопська
битва
|
|
16.
|
Максим
Кривоніс
|
|
17.
|
Кримське
ханство
|
|
18.
|
Характерники
|
Питання на другий конкурс
Команда 1
1.
Що означає слово – козак?
(вільний)
2.
Що було найважливішою ознакою влади в козацькому війську?
( гетьманська булава)
3.
Як називалась рада, що збиралася для вирішення
стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності? ( чорна
рада)
4.
Які відомі українські танці народилися на Запоріжжі? (гопак, метелиця)
5.
Як називалася столиця козацький земель? (Запорізька Січ)
6.
Автор книжки «Чорна Рада». (Пантелеймон Куліш.)
7.
Найвідоміша козацька страва.( куліш)
8.
Кого на Січі називали козацьким джурою (чурою)? (помічника, учня, майбутнього козака )
9.
Центральний орган управління Січі. (Кіш)
10.
На яких музичних інструментах грали козаки? (кобза, скрипка, цимбали)
Команда 2
1.
Яку річку найбільше поважали запорізькі козаки? (Дніпро)
2.
Як називали місце, де жили козаки? (курінь)
3.
Шановане козаками язичницьке свято, яке відзначалося на
передодні великого посту (масниця,
масляниця)
4.
Що означає для козака слово «чайка»? (Човен)
5.
Кого вважали козаки батьком, матір'ю, дружиною та товаришем?
(Батько — степ, мати — Січ, дружина —
шабля, товариш — кінь)
6.
Де відбулася перша битва в ході визвольної війни? (Під Жовтими Водами)
7.
Холодна зброя з вигнутим лезом, яку виготовляли
безпосередньо на Запорізькій Січі (шабля).
8.
Про яку деталь козацького вбрання казали: «широкі, як
чорне море»? (Шаровари)
9.
Кому не дозволялося заходити на територію Запорозької
Січі? (Жінкам)
10.
Як звали першого козацького гетьмана? (Дмитро Вишневецький)
Команда 3
1.
Що означає слово «тирса»? (Степова висока трава)
2.
Як називали козаків, що перебували на державній службі? (Реєстрові)
3.
Якому гетьманові найбільше «дісталося» від істориків? (Іванові Мазепі)
4.
Як називали співця, хранителя бойової слави? (кобзар)
5.
Автор першої української конституції. (Пилип Орлик)
6.
Виборна службова особа в Запорізькій Січі, яка очолювала
січову організацію (Отаман)
7.
З ім'ям якого гетьмана пов'язують створення козацької
кінноти як роду військ? (Богдана
Хмельницького)
8.
Останній гетьман Запорозької Січі. (Кирило Розумовський)
9.
Яке церковне свято козаки вважають своїм і коли воно
відзначається?
10.
Острів на Дніпрі, який належав до володінь Запорозької
Січі (Хортиця)
Команда 4
1.
Хто заснував Запорозьку Січ? (Дмитро Вишневецький)
2.
«Пакти й конституції законів і вольностей Війська
Запорозького», які історики вважають першою конституцією України, були укладені
(Пилипом Орликом)
3.
Що було атрибутом козака? (Оселедець)
4.
Що козаки обов’язково будували на Січі? (Церкву)
5.
Який колір мала січова корогва? (Малиновий)
6.
У якому місті за часів гетьманування Б.Хмельницького
розташовувалася резиденція гетьмана? (У
Чигирині)
7.
Який святий вважається покровителем козацтва? (Архангел Михаїл)
8.
За правління якого гетьмана в 1620 р. було відновлено
Київську митрополію і всю православну ієрархію? (За правління Петра Сагайдачного)
9.
Який злочин у Запорозькій Січі вважався особливо
ганебним? (Зрада кохання, зрада дружини
чи друга)
10.
Голова козацького уряду. (Гетьман)
Прислів’я для третього конкурсу
Хто
швидше доповнить прислів’я
1. За рідний край ... (і життя віддай).
2. Або перемогу добути, ... (або вдома не бути).
3. Кров не водиця, ... (проливати не годиться).
4. До булави треба ... (голови).
5. Де козак, ... (там і слава).
6. Степ та воля — ... (козацька доля)
7. Козацькому роду ... (нема переводу).
8. Береженого Бог береже, а козака ... (шабля стереже).
9. Хочеш спокою — ... (готуйся до бою).
10.
Терпи, козаче, ... (отаманом
будеш).
11.
Коли стелиться доріжка,
козакові... (не до ліжка.)
12.
Хліб та вода — ... (козацька
їда.)
13.
Що нам холод,… (коли козак
молод!)
14.
Хто любить піч, … (тому ворог
Січ).
15.
Коли навколо вороги - то не
життя, … (честь бережи)
Немає коментарів:
Дописати коментар